Новини

Європейські пасічники, мед як радість природи і цілюще карпатське повітря

Європейський день пасічника в Карпатах 13-15жовтня– подія непересічна не лише для жителів славного гірського краю, але й для всієї України. Бо вперше такий захід, організований Спілкою пасічників України, Міністерством агрополітики та продовольства та проектом підтримки впровадження Угоди про асоціацію між ЄС і Україною Association4U, об’єднав бджолярів України, Польщі, Грузії і Словаччини на міжнародній конференції в Яремче.

Учасники заходу два дні ділилися власним досвідом, перспективами і проблемами на шляху тіснішої співпраці; пізнавали тонкощі й переваги зони вільної торгівлі з країнами Євросоюзу; дискутували про те, як додати українському меду вартості та зробити його впізнаваним для світового споживача, які передові технології використовуються у бджільництві, як захистити бджіл і лікувати органічними препаратами, які медзасоби можна використовувати, а які заборонені в українському та європейському законодавстві, які стандарти якості та вимоги для експорту меду в ЄС.

Становлення Спілки пасічників України як самоврядної організації з нуля розпочалося два роки тому, хоча свою історію громадська організація веде з кінця ХІХ ст. Южнорусского общества пасечников. «Український пасічник не довіряє державі як інституції. Пасічник – категорія самодостатня, розумна, працьовита, для якого на першому місці – вулик з бджолами, а не організація. Тому нашим першочерговим завданням є об’єднання в єдину потужну структуру, що ми й розпочали з кадрової роботи, перереєстрації громадського об’єднання відповідно до закону. Організація удесетиряє сили», - наголосив у своєму виступі Президент Спілки пасічників України Володимир Стретович. Також він розповів про вимоги для вступу в Спілку, зокрема, якість меду і медової продукції, активна позиція пасічника, рентабельність; та про майбутні плани щодо власної спілчанської акцизної марки «Схвалено Спілкою пасічників України», зміну поколінь, юридичні консультації для захисту пасічників, які досягають свого результату «мозолястими руками, мудрою головою і мокрою спиною».

Президент Спілки пасічників України Володимир Стретович, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, Президент Спілки пасічників Польщі Вольдемар Кудла та голова її люблінського осередку Збігнев Янкевич, представник пасічників і апітерапевтів Словаччини Міхаль Гороль, представникАсоціації бджолярів ГрузіїДавід Хатіашвілі часто наголошували на спільності проблем, таких як:
- відсутність єдності та кооперації,
- якість меду,
- здоров’я бджіл,
- вимирання бджіл у світі через використання пестицидів на полях.

За словами віце-президента Спілки пасічників України Андрія Бажина, ми вже можемо називати себе медовою країною, адже виробляємо 30% від усього світового меду – 70,2 тис. тон на рік. «На першому місці Китай, на другому – Туреччина, на третьому – Аргентина і на четвертому – Україна», - повідомив А.Бажин під час свого виступу, додавши, що експорт меду в 2016 році склав 57 000 тон, за 10 місяців 2017 – 46 000 тон.

Приємно радує той факт, що серед країн, які купують у нас мед, на 1-му місці – Німеччина, на 2-му – Польща, на 3-му – США. Також в Україні діють дві лабораторії, у Києві та Львові, що можуть перевіряти мед на відповідність стандартам якості.

«Мед на експорт має відповідати певним вимогам (стандартам) держави-призначення, перш за все в частині безпечності. Коли держава видає дозвіл на експорт, Держспоживслужба контролює безпечність та якість. Зараз Міністерство працює над тим, які вимоги/директиви ЄС щодо захисту прав споживачів вже впроваджувати в українське законодавство, а які можна відтермінувати», - повідомив начальник відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів в АПК Олександр Лозовицький.

«Наявність проблем в галузі – це результат відсутності єдності пасічників, - вважає генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, - Франція з вересня 2018 р. вводить заборону на використання певних токсичних препаратів. Об’єднання, консолідація – це домашнє завдання на найближчі роки, бо з тих ніш, які додатково виникають на азіатських і європейських ринках, нас конкуренти видавлять дуже швидко, якщо ми не зорієнтуємось самі в себе».

Польські колеги зауважили на тому, що з 2001 по 2006 рр. їхні пасічники перейшли від дерев’яних вуликів до пластикових з гарною вентиляцією, а також з горизонтальних вуликів – на вертикальні, багатокорпусні. Також побратими відзначили, що в Україні дуже мало штучного запліднення маток, різні види вуликів пристосовані до ведення сучасного господарства та живуть хороші бджоли: карпатська, українська степова, апіс меліера, апіс тауріка. Натомість в Європі поширений бакфаст – бджола вирощена спеціально для зменшення парафінозу, яка змішується з місцевими видами і приносить або добрий, або недобрий результат. Тому польські колеги дуже рекомендували не повторювати їхніх помилок: не змішувати різні види, не експериментувати з бджолами зі всього світу, а берегти свою власну українську бджолу як біологічний вид. «Потрібно пропагувати штучне запліднення маток в Україні, тоді ви зможете вийти на ринок ЄС з власними унікальними бджолами», - наголосив Гжегош Борсук з Природничого університету у Любліні.

Значна увага другого дня конференції була приділена темі апітерапії, продуктам бджільництва в сучасній медицині, селекції і захисту бджіл, органічності продукції, ветеринарним препаратам, законодавству щодо реєстрації пестицидів та охороні карпатської бджоли.

Лікар-апітерапевт Микола Балаш поділився позитивними результатами на основі власної практики в нетрадиційній медицині, з 2010 р. функціонує «Бджолиний рай» як лікувальний комплекс сімейного типу. За його словами, бджоли відчувають біоенергетику людини, апітоксинотерапія допомагає при лікуванні безпліддя, розсіяного склерозу, больового синдрому, остеохондрозу; аплікації з воску розслаблюють м’язи; хворих з хребтовою грижею добре положити на вулик з бджолами, сон на вуликах зміцнює нервову систему завдяки ефекту біорезонансу. Колега М.Балаша нейрохірург Дмитро Сенишин вважає, що апітерапія не виліковує жодну з хвороб, але дозволяє прожити людині на 8-10 років довше. Через 15 хв. сну на вулику в людському організмі посилюється вібрація всіх клітин, а на 45 хв. сну виділяється сонототропний гормон, який відповідає за оновлення клітин. В цілому феромонна система бджіл збуджує захисні центри в організмі людини, підвищуючи імунітет, є найефективнішим методом профілактики туберкульозу, грипу, бронхіту.

Мед – це є радість природи, нектар – сироп радості, а бджола – посередник між природою і людиною, тому пасічництво – це синтез радості. 2 ложки меду на день – норма для здоров’я людини. Споживайте, насолоджуйтесь – і будьте здорові!

Фотоальбоми з Європейського дня пасічника в Карпатах можна переглянути за посиланням - https://www.facebook.com/groups/spasu

Прес-служба СпасУ